шваркання

ШВА́РКАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. шва́ркати і звуки, утворювані цією дією.

Вулиці .. киплять у шварканні черевиків (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шваркання — шва́ркання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. шваркання — -я, с., розм. Дія за знач. шваркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шваркання — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. шваркання — ШВА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шва́ркати і звуки, утворювані цією дією. Вулиці.. киплять у шварканні черевиків (Мик., II, 1957, 176). Словник української мови в 11 томах