шведчина
ШВЕ́ДЧИ́НА, и, ж., розм., заст.
1. Війна з шведами.
Древня була моя бабуся-покійничка, – ще то з тих старосвітських людей, що шведчину й усякі невпокої козацькі своїми очима бачили (П. Куліш);
// також зі сл. полтавська. Битва зі шведами.
Про Сагайдачного співали [гребці], Либонь співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандровав [мандрував] козак всю ніч; Полтавську славили шведчину (І. Котляревський).
2. Період перебування шведських військ в Україні (1708–1709 роки).
Розказали кобзарі нам Про войни [війни] і чвари, Про тяжкеє лихоліття... Про лютії кари. Що ляхи нам завдавали – Про все розказали. Що ж діялось по шведчині! То й вони злякались! Оніміли з переляку, Сліпі небораки (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шведчина — -и, ж., розм., заст. 1》 Війна зі шведами. || також зі сл. полтавська. Битва зі шведами. 2》 Період панування шведів в Україні (1808-1809 рр.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- Шведчина — Шве́дчина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шведчина — ШВЕ́ДЧИ́НА, и, ж., розм., заст. 1. Війна з шведами. Древня була моя бабуся-покійничка,— ще то з тих старосвітських людей, що шведчину й усякі невпокої козацькі своїми очима бачили (П. Куліш, Вибр., 1969, 263); // також із сл. полтавська. Битва зі шведами. Словник української мови в 11 томах
- шведчина — Шведчина, -ни ж. Эпоха пришествія шведовъ въ Украйну 1808—9 г.г. Очнувсь дурень у шведчину. Ном. № 454. Словник української мови Грінченка