1. Словник української мови у 20 томах

швидкоминучий

ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що скоромину́щий.

За цей рік він став не тільки старшим, а й дорослішим. Все зовнішнє і швидкоминуче втратило для нього будь-яку цінність (С. Голованівський);

А. Кримський збагнув, що й улюблена ним філологія ніколи не була цариною “чарівних слів”, а тільки полем безугавної битви .. Та й сам Кримський неодноразово попадав у таку коловерть .. Щоправда, перемоги були значними і не швидкоминучими, а поразки прохоплювалися рідше (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швидкоминучий — див. швидкий Словник синонімів Вусика
  2. швидкоминучий — швидкомину́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. швидкоминучий — -а, -е. Те саме, що скороминущий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швидкоминучий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
  5. швидкоминучий — ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що скоромину́щий. За цей рік він став не тільки старшим, а й дорослішим. Все зовнішнє і швидкоминуче втратило для нього будь-яку цінність (Голов., Тополя.., 1965, 180);... Словник української мови в 11 томах