1. Словник української мови у 20 томах

швидкохід

ШВИДКОХІ́Д, хо́да, ч.

Той, хто швидко й легко ходить.

Всім нотації чита [Филимон]... Та й походка вже не та! Швидкоходом був він змалку, Нині ж ходить “урозвалку” (С. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швидкохід — див. швидкий Словник синонімів Вусика
  2. швидкохід — швидкохі́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. швидкохід — -хода, ч. Той, хто швидко й легко ходить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. швидкохід — ШВИДКОХІ́Д, хо́да, ч. Той, хто швидко й легко ходить. Всім нотації чита [Филимон]… Та й походка вже не та! Швидкоходом був він змалку, Нині ж ходить "урозвалку" (С. Ол., Вибр., 1959, 225). Словник української мови в 11 томах