1. Словник української мови у 20 томах

шевчик

ШЕ́ВЧИК, а, ч.

Пестл. до швець;

// Учень шевця.

То наступало парубоцтво: шевчики, кравчики, ковалі, свитники .. – зібралися на ярмарок погулять (Г. Квітка-Основ'яненко);

Сидить шевчик на стільці, На кумові постільці Пришиває латку (С. Руданський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Шевчик — Ше́вчик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. шевчик — [шеўчиек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. шевчик — -а, ч. Пестл. до швець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шевчик — ШЕ́ВЧИК, а, ч. Пестл. до швець. То наступало парубоцтво: шевчики, кравчики, ковалі, свитники..— зібралися на ярмарок погулять (Кв.-Осн., II, 1956, 19); Сидить шевчик на стільці, На кумові постільці Пришиває латку (Рудан., Тв., 1959, 218). Словник української мови в 11 томах
  5. шевчик — Шевчик, -ка м. ум. отъ швець. Словник української мови Грінченка