1. Словник української мови у 20 томах

шелех

ШЕ́ЛЕХ, у, ч., розм.

Легкий шурхіт; шелест.

Ліс був повний неясних, незрозумілих шелехів (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шелех — див. шум Словник синонімів Вусика
  2. шелех — ше́лех іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шелех — -у, ч., розм. Легкий шурхіт; шелест. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шелех — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. шелех — ШЕ́ЛЕХ, у, ч., розм. Легкий шурхіт; шелест. Ліс був повний неясних, незрозумілих шелехів (Донч., VI, 1957, 23). Словник української мови в 11 томах