1. Словник української мови у 20 томах

шельмин

ШЕ́ЛЬМИН, а, е.

Прикм. до ше́льма; належний шельмі.

Я вам! Я вам, шельмині вилупки! – гукнула люто на всю вулицю Параска (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шельмин — ше́льмин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. шельмин — -а, -е. Прикм. до шельма. || Належний шельмі. || Власт. шельмі. Великий тлумачний словник сучасної мови