1. Словник української мови у 20 томах

шелюговий

ШЕЛЮГО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до шелюга́.

Звук її голосу далеко не полетів, він залишився біля неї, упав десь зовсім близько на воду, навіть не відгукнувся в шелюгових кущах (Є. Гуцало);

// Вигот. із шелюги.

Шелюгова підстилка; Шелюговий кошик;

// Укритий шелюгою (про простір).

Кукулик важко витягав ноги з глибокого піску, але вперто долав шелюгову цілину (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шелюговий — шелюго́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. шелюговий — -а, -е. Прикм. до шелюга. || Вигот. з шелюги. Шелюговий кошик. || Укритий шелюгою (про простір). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шелюговий — ШЕЛЮГО́ВИЙ, а, е. Прикм. до шелюга́. Звук її голосу далеко не полетів, він залишився біля неї, упав десь зовсім близько на воду, навіть не відгукнувся в шелюгових кущах (Гуц., Скупана… 1965, 60); // Вигот. з шелюги. Словник української мови в 11 томах
  4. шелюговий — Шелюговий, -а, -е Изъ тальника. Мнж. 149. Словник української мови Грінченка