1. Словник української мови у 20 томах

шеменути

ШЕМЕНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал., кого.

Зачепити, ударити, вбити.

То товариш до товариша словами промовляє, Филоненка-полковника кляне-проклинає: “Бодай те [бе] перша куля не минула, Гостра шабля шеменула!” (з думи);

Натирає [Савка] круту, налиту кров'ю потилицю, топчучись навпроти діда, клишоногий, присадкуватий, в'язистий, як бичок-бузівок. Ось-ось, здається, шемене діда головою під бік (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шеменути — див. колоти Словник синонімів Вусика
  2. шеменути — шемену́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. шеменути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., діал. Зачепити, ударити, вбити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шеменути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. шеменути — ШЕМЕНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., діал. Зачепити, ударити, вбити. То товариш до товариша словами промовляє, Филоненка-полковника кляне-проклинає: "Бодай те[бе] перша куля не минула, Гостра шабля шеменула!" (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах