шерех

ШЕ́РЕХ¹, у, ч.

Те саме, що ше́рхіт.

Чувся шерех, ніби по дереву терли величезним наждачним кружалом (В. Собко);

На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур'яну під чиїмись обережними кроками, то причаєне шарудіння, то стриманий писк (Григорій Тютюнник);

Над Севастополем уже стояв ясний і свіжий ранок, сповнений легким шерехом хвиль, теплими вітрами (В. Кучер);

І чути злив осінніх шерех (Л. Первомайський);

// у сполуч. зі сл. ні, ані. Про цілковиту тишу.

ШЕ́РЕХ², у, ч., рідко.

Те саме, що са́ло 7.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерех — (льодова плівка на воді) шуга, сало, п! КРИГА Словник синонімів Караванського
  2. шерех — див. звучання; шум Словник синонімів Вусика
  3. шерех — Це лед на річці Словник чужослів Павло Штепа
  4. шерех — ше́рех 1 іменник чоловічого роду шерхіт ше́рех 2 іменник чоловічого роду тонкий шар криги рідко Орфографічний словник української мови
  5. шерех — I -у, ч. Те саме, що шерхіт. || у сполуч. зі сл. ні, ані. Про абсолютну тишу. II -у, ч., рідко. Те саме, що сало 7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шерех — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. шерех — ШЕ́РЕХ¹, у, ч. Те саме, що ше́рхіт. Чувся шерех, ніби по дереву терли величезним наждачним кружалом (Собко, Біле полум’я, 1952, 105); На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи... Словник української мови в 11 томах
  8. шерех — Шерех, -ха, шерешень, шерешінь, -шня м. Мелкій ледъ на рѣкѣ. Шерешень уже пішов по річці. Екатер. г. Словник української мови Грінченка