шерп
ШЕРП, а, ч.
У Непалі – провідник із місцевих жителів, який супроводжує альпіністів до підніжжя велетенських піків.
По льодовику Кхумбу – єдиному шляху до гори [Еверест] – у табір пройшли востаннє наші альпіністи й шерпи, які їм допомагали (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me