шерстина
ШЕРСТИ́НА, и, ж., розм.
1. Окрема волосина шерсті (у 1, 2 знач.).
2. рідко. Шерстяна тканина чи виріб з неї.
– Я так і знав, що тебе тягне до міста, до того бруду, до тої духоти, до шматок, латок, шерстини, кожушини! Тьфу, Ґаво, стидайся! (І. Франко).
◇ (1) Ні шерсти́ни – немає ніякої худоби.
Нічим борщу посолити. На оборі ні шерстини (Укр.. лір. пісні);
Ні шерсти́нки.
– А що він з тієї чесності має? Десять пальців на руках і ні однієї шерстинки в хазяйстві (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шерстина — шерсти́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- шерстина — -и, ж., розм. 1》 Окрема волосина шерсті (у 1, 2 знач.). 2》 рідко. Шерстяна тканина чи виріб з неї. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шерстина — ні шерсти́ни. Немає ніякої худоби. Нічим борщу посолити. На оборі ні шерстини (Укр.. лір. пісні). ні шерсти́нки. — А що він з тієї чесності має? Десять пальців на руках і ні однієї шерстинки в хазяйстві (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
- шерстина — ШЕРСТИ́НА, и, ж., розм. 1. Окрема волосина шерсті (у 1-2 знач.). ◊ Ні шерсти́ни — ніякої худоби (у 1 знач.), жодної худобини. — За чумаком добре жити, За чумаком Є що їсти, є що й пити.. Нічим борщу посолити. На оборі ні шерстини (Укр.. лір. Словник української мови в 11 томах