1. Словник української мови у 20 томах

шерх

ШЕРХ, у, ч., розм.

Те саме, що ше́рех¹.

Чую по асфальту я тихий шерх сандалій (М. Шеремет);

Громохкий гул віків і тихий шерх трави В його чутті одним співзвуччям злиті (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерх — шерх іменник чоловічого роду шерхіт розм. Орфографічний словник української мови
  2. шерх — -у, ч., розм. Те саме, що шерех I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шерх — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. шерх — ШЕРХ, у, ч., розм. Те саме, що ше́рех¹. Чую по асфальту я тихий шерх сандалій (Шер., Інд. зошит, 1958, 8); Громохкий гул віків і тихий шерх трави В його чутті одним співзвуччям злиті (Перв., І, 1958, 228). Словник української мови в 11 томах