шерхлий
ШЕ́РХЛИЙ, а, е.
Те саме, що шорстки́й 1.
Важко встав [Лобода] з сідла, поводи віддав джурі і до води попростував по шерхлому піску коси (Іван Ле);
Навколо шерхлий сніг стає Від вибухів рудим (М. Бажан);
Срібну павутину місяць поснував серед трав осінніх, серед шерхлих трав... (Р. Братунь);
На пагорбках в березовому гайку бавився вітер шерхлим золотим листям (Н. Рибак);
Шию потемнілу обвили Старечі руки, шерхлі та зів'ялі (М. Рильський);
Солоний присмак сліз опік його шерхлі уста (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шерхлий — див. кошлатий; шершавий Словник синонімів Вусика
- шерхлий — ше́рхлий прикметник Орфографічний словник української мови
- шерхлий — -а, -е. Те саме, що шорсткий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шерхлий — ШОРСТКИ́Й (який має нерівну, цупку на дотик, часом потріскану, часом колючу поверхню; часто про згрубілу шкіру, частини тіла), ЖОРСТКИ́Й, КОСТРУБА́ТИЙ, ГРУ́БИЙ, ШКАРУБКИ́Й, ЗАШКАРУ́БЛИЙ, ШЕ́РХЛИЙ, ПРИШЕ́РХЛИЙ, ПОШЕ́РХЛИЙ, ОБШЕ́РХЛИЙ, ШЕРША́ВИЙ... Словник синонімів української мови
- шерхлий — ШЕРХЛИ́Й, а, е. Те саме, що шорсткий 1. Важко встав [Лобода] з сідла, поводи віддав джурі і до води попростував по шерхлому піску коси (Ле, Наливайко, 1957, 367); Навколо шерхлий сніг стає Від вибухів рудим (Бажан, І, 1946, 129)... Словник української мови в 11 томах