шестигранник

ШЕСТИГРА́ННИК, а, ч.

Геометричне тіло, яке має шість граней.

Холоднотягнута сталь характеризується доброю обробкою поверхні та малими допусками по зовнішньому діаметру на сторону квадрата або шестигранника (з навч. літ.);

// Предмет, що має форму такого тіла.

При фрезеруванні шестигранника після обробки однієї грані деталь повертають на 1/6 частину оберту й фрезерують другу грань (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шестигранник — шестигра́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шестигранник — -а, ч. Геометричне тіло, яке має шість граней. || Предмет, що має форму такого тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шестигранник — ШЕСТИГРА́ННИК, а, ч. Геометричне тіло, яке має шість граней. Холоднотягнута сталь характеризується доброю обробкою поверхні та малими допусками по зовнішньому діаметру на сторону квадрата або шестигранника (Технол. різального інстр. Словник української мови в 11 томах