шестипелюстковий

ШЕСТИПЕЛЮСТКО́ВИЙ, а, е, бот.

Який має шість пелюсток (про квітку, рослину з такими квітками).

У різнотрав'ї переважають лабазник шестипелюстковий, горицвіт весняний, молочай степовий та ін. (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шестипелюстковий — шестипелюстко́вий прикметник Орфографічний словник української мови