шестипелюстковий
ШЕСТИПЕЛЮСТКО́ВИЙ, а, е, бот.
Який має шість пелюсток (про квітку, рослину з такими квітками).
У різнотрав'ї переважають лабазник шестипелюстковий, горицвіт весняний, молочай степовий та ін. (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шестипелюстковий — шестипелюстко́вий прикметник Орфографічний словник української мови