шестірка

ШЕСТІ́РКА, и, ж., розм.

1. Назва, число і цифра 6.

Написати шестірку;

// Назва різних речей, предметів, пронумерованих цифрою 6 (автобус, тролейбус і т. ін.).

Зупина шестірки.

2. розм. Кількість кого-, чого-небудь, що становить шість одиниць, шість однорідних предметів.

Зупина шестірки;

Шестірка пташат;

Шестірка літаків;

// Група людей із 6 осіб.

Шестірка майстрів;

Шестірка бігунів;

// Те саме, що шестери́к.

Шестірка різномастих коней повільно тягла диліжанс; їх не лякали вже ні ляскіт батога, ні хриплі вигуки старого візника (Ю. Мартич).

3. жарг. Той, хто перебуває в цілковитій підлеглості в когось, виконує чужу волю, не здатний самостійно вирішувати щось.

4. Гральна карта з шістьма знаками.

Бубнова шестірка (Ю. Мартич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шестірка — [шеис'т’ірка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
  2. шестірка — див. шестерик Словник чужослів Павло Штепа
  3. шестірка — шесті́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шестірка — -и, ж. 1》 Те саме, що шістка. 2》 жарг. Той, хто знаходиться у беззаперечній покорі у когось, виконуючи чужу волю. Великий тлумачний словник сучасної мови