шестірка
ШЕСТІ́РКА, и, ж., розм.
1. Назва, число і цифра 6.
Написати шестірку;
// Назва різних речей, предметів, пронумерованих цифрою 6 (автобус, тролейбус і т. ін.).
Зупина шестірки.
2. розм. Кількість кого-, чого-небудь, що становить шість одиниць, шість однорідних предметів.
Зупина шестірки;
Шестірка пташат;
Шестірка літаків;
// Група людей із 6 осіб.
Шестірка майстрів;
Шестірка бігунів;
// Те саме, що шестери́к.
Шестірка різномастих коней повільно тягла диліжанс; їх не лякали вже ні ляскіт батога, ні хриплі вигуки старого візника (Ю. Мартич).
3. жарг. Той, хто перебуває в цілковитій підлеглості в когось, виконує чужу волю, не здатний самостійно вирішувати щось.
4. Гральна карта з шістьма знаками.
Бубнова шестірка (Ю. Мартич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шестірка — [шеис'т’ірка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок Орфоепічний словник української мови
- шестірка — див. шестерик Словник чужослів Павло Штепа
- шестірка — шесті́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шестірка — -и, ж. 1》 Те саме, що шістка. 2》 жарг. Той, хто знаходиться у беззаперечній покорі у когось, виконуючи чужу волю. Великий тлумачний словник сучасної мови