шибнем

ШИБНЕ́М, присл.

З розмаху, з розбігу.

Добігши до воріт, треба тричі шибнем ударити в їх [в них] (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шибнем — присл., діал. З розмаху, з розбігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шибнем — Шибнем нар. Съ размаху. Добігши до воріт, треба тричі шибнем ударить у їх. Ном. стр. 282, № 341. Словник української мови Грінченка