шибочка

ШИ́БОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ши́бка.

На вікнах вишивані рушники, вікна з зеленими та жовтими шибочками (І. Микитенко);

Двері хати покосилися, поріг збитий; невеличке вікно з чотирма шибочками (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шибочка — ши́бочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. шибочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до шибка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шибочка — ШИ́БОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ши́бка. На вікнах вишивані рушники, вікна з зеленими та жовтими шибочками (Мик., Кадильниця, 1959, 37); Двері хати покосилися, поріг збитий; невеличке вікно з чотирма шибочками (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 109). Словник української мови в 11 томах