1. Словник української мови у 20 томах

шийний

ШИ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до шиї.

Він вийняв хустку і витер навколо шию. Коли він, роблячи це, повернув голову трохи вбік, Тоня побачила шийні м'язи – прекрасні дужі м'язи фізкультурника (О. Донченко);

Із забинтованою головою лежить дома на дивані Серьожа Кобзаренко. Йому куля пробила шийний хребець (Ф. Бурлака);

Між головою [тритона] та тулубом добре помітне шийне звуження (з наук. літ.);

// Признач. для носіння на шиї.

Діадеми, важкі шийні гривни, десятки, а то й сотні мініатюрних нашивних блях прикрашали одяг чоловіків і жінок [скіфів] (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шийний — шийковий чи шийний? В українській мові є обидва слова, але передають вони різний зміст. Шийковий – який пошкоджує, уражає шийку рослини. “Шийкова гниль – найбільш шкідлива грибкова хвороба в період зберігання цибулі” (з журналу). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. шийний — [шийнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. шийний — ши́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. шийний — -а, -е. Стос. до шиї. Шийний нерв. Шийний м'яз. || Признач. для носіння на шиї. Шийна хусточка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шийний — ШИ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до шиї. Він вийняв хустку і витер навколо шию. Коли він, роблячи це, повернув голову трохи вбік, Тоня побачила шийні м’язи — прекрасні дужі м’язи фізкультурника (Донч. Словник української мови в 11 томах