шинелька
ШИНЕ́ЛЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до шине́ль, шине́ля.
З-за воріт показалася чиясь низенька постать, загорнута у невеличку шинельку (Панас Мирний);
Погула ще трохи хмара [бранців] і з стогоном, дрижачи од холоду в своїх шинельках, голодна і гола, пішла собі далі, кутаючись... (С. Васильченко);
Віктора постригли, помили в партизанській лазні, одягли в чисту білизну. Партизанські кравці пошили йому розкішне галіфе й френчик; з нової сірої шинелі .. вийшла справжня офіцерська шинелька (Ю. Збанацький);
Вона глянула зненацька на свою сіреньку шинельку й заплакала (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шинелька — шине́лька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шинелька — -и, ж. Зменш.-пестл. до шинель, шинеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шинелька — ШИНЕ́ЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шине́ль, шине́ля. З-за воріт показалася чиясь низенька постать, загорнута у невеличку шинельку (Мирний, IV, 1955, 58); Погула ще трохи хмара [бранців] і з стогоном, дрижачи од холоду в своїх шинельках, голодна і гола... Словник української мови в 11 томах