шипуватий

ШИПУВА́ТИЙ, а, е.

Який має форму шипа; з шипами (див. шип¹ 1, 2);

// У назвах тварин і рослин.

Хвіст [у гекона середземноморського] більш або менш приплюснутий, зверху вкритий лусочками та шипуватими горбиками (з наук. літ.);

Сухо потріскувала шипувата шкарлупа, з якої викочувалися на землю темно-коричневаі горішки (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шипуватий — шипува́тий прикметник Орфографічний словник української мови