шипуватий
ШИПУВА́ТИЙ, а, е.
Який має форму шипа; з шипами (див. шип¹ 1, 2);
// У назвах тварин і рослин.
Хвіст [у гекона середземноморського] більш або менш приплюснутий, зверху вкритий лусочками та шипуватими горбиками (з наук. літ.);
Сухо потріскувала шипувата шкарлупа, з якої викочувалися на землю темно-коричневаі горішки (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шипуватий — шипува́тий прикметник Орфографічний словник української мови