1. Словник української мови у 20 томах

ширинка

ШИРИ́НКА, и, ж., заст., діал.

Шматок тканини, рушник, скатерть, хустка.

Маруся вишиває сухозолотом [сухозліткою] тонку-тонесеньку ширинку, а я пряду у запічку (Ю. Федькович);

Дівочі головні пов'язки у білорусів були звичайно з тонкого кужільного полотна домашньої роботи. Така пов'язка називається наміткою, ширинкою (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ширинка — шири́нка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ширинка — -и, ж., заст., діал. Шматок тканини, рушник, скатерть, хустка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ширинка — СКА́ТЕРКА, СКА́ТЕРТЬ, СКАТЕРТИ́НА, НАСТІ́ЛЬНИК розм., О́БРУ́С діал., СТІЛЬНИ́К діал., ШИРИ́НКА діал. Жовтаве світло лягло на білу полотняну скатерку (В. Кучер); Посередині стояв довгий стіл, накритий білою скатертю (І. Нечуй-Левицький); Лазар побачив.. Словник синонімів української мови
  4. ширинка — ШИРИ́НКА, и, ж., заст., діал. Шматок тканини, рушник, скатерть, хустка. Маруся вишиває сухозолотом [сухозліткою] тонку-тонесеньку ширинку, а я пряду у запічку (Федьк. Словник української мови в 11 томах
  5. ширинка — Ширина, -ни ж. Платокъ. Вона назад позирнула, шириною замахнула. АД. І. 84. ум. ширинка, шири́ночка. ЗОЮР. ІІ. 239. Криє Настю ширинкою. Грин. III. 73. Я братіку угожу, шириночку пошию. н. п. Словник української мови Грінченка