ширити
ШИ́РИТИ, рю, риш, недок., що.
1. Робити ширшим, більшим за розміром; розширювати.
Яків по-дитячому застиг з відкритим ротом; Люба від остраху тільки ширила очі (І. Волошин);
// Поширювати в просторі.
І воно [зерно] буяє, гілки розгортає Та ширить коріння своє... (Панас Мирний);
Зоря не згасне світова. Все ширячи проміння над землею, Усю мою Вітчизну повива (М. Рильський);
// перен., рідко. Робити більшим за обсягом, складом, змістом; розвивати.
Треба б його [видавництво] у нас ширити якомога, а задля сього треба користуватись всякою полегкістю, яка тепер, кажуть, настала (Панас Мирний).
2. Бути джерелом або носієм запаху.
Липа запах медовий ширила (Уляна Кравченко);
Пучки сухих трав, вирваних з корінням, ширили довкола тонкий аромат (С. Журахович).
3. перен. Те саме, що поши́рювати 4.
Кращі думки віку щиро уживати, Як любов до брата, рівна всім свобода, – Ширити навколо, славить, розвивати. Аж поки не стануть приводом народа [народу] (П. Грабовський);
Ширить тривогу телеграф (О. Довженко);
З болем дивився Іван Федоров на справу рук своїх. Через книги він хотів ширити освіту, науку серед людей (О. Іваненко).
Значення в інших словниках
- ширити — Поширювати, розповсюджувати, (очі) розширювати, (освіту) сіяти зерна чого, (аромат) видихати, (запах) неос. проносити, (проміння) випромінювати, (рух) розвивати, розгортати, (жах) наганяти чого Словник синонімів Караванського
- ширити — ши́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ширити — -рю, -риш, недок., перех. 1》 Робити ширшим, більшим за розміром; розширювати. || Поширювати в просторі. || перен., рідко. Робити більшим за обсягом, складом, змістом; розвивати. 2》 Бути джерелом або носієм запаху. 3》 перен. Те саме, що поширювати 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- ширити — ПОШИ́РЮВАТИ (про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ перев. книжн., ГОЛОСИ́ТИ діал.; РОЗПУСКА́ТИ, ПЕРЕНО́СИТИ, РОЗНО́СИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
- ширити — Ши́рити, ши́рю, -риш, -рить, -рять; шир, ши́рмо, ши́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ширити — ШИ́РИТИ, рю, риш, недок., перех. 1. Робити ширшим, більшим за розміром; розширювати. Яків по-дитячому застиг з відкритим ротом; Люба від остраху тільки ширила очі (Вол., Озеро.., 1959, 12); // Поширювати в просторі. Словник української мови в 11 томах
- ширити — Ширити, -рю, -риш гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. K. Іов. 27. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. II. 17. 2) Распространять. Левиц. І. Почав.... ширити кругом чутку. Єв. Мр. І. 45. Словник української мови Грінченка