широководдя

ШИРОКОВО́ДДЯ, я, с.

Широка частина річки, озера;

// Увесь простір водойми.

Широководдя Дніпрове лишилося позаду. Човен заглибився у вузькі протоки, в безмежне хитиво шелюгів (П. Загребельний);

Тимкові можна було перетнути річку нижче крученої ковбичкі і випливти на свій город, але вона була така манлива, тиха і голуба, береги такі зелені і пахучі, повітря таке прозоре та свіже, що він пустив човен за течією і сидів замріявшись, не відриваючи очей від широководдя, милуючись ним і відчуваючи в серці тихий сум і розпуку (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me