широколетий

ШИРОКОЛЕ́ТИЙ, а, е, поет.

Який далеко поширюється, сягає (про думку).

Хіба то не для нас осінні кришталі, І повідь весняна, і в снігових заметах Червоні снігурі, і книги на столі, І розмахи думок дзвінких, широколетих (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me