широколетий
ШИРОКОЛЕ́ТИЙ, а, е, поет.
Який далеко поширюється, сягає (про думку).
Хіба то не для нас осінні кришталі, І повідь весняна, і в снігових заметах Червоні снігурі, і книги на столі, І розмахи думок дзвінких, широколетих (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me