широколонний

ШИРОКОЛО́ННИЙ, а, е, поет.

Просторий; різноманітний.

Любив [Олександр Іванович] Копиленко широколонну природу, любив дерева і квіти, любив звірят і птахів, умів проникнути в їхню суть, описати правдиво і цікаво (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me