1. Словник української мови у 20 томах

ширпотреб

ШИРПОТРЕ́Б, у, ч., розм.

Використання чогось у великій кількості більшістю населення; товари призначені для такого вжитку.

Товари ширпотребу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ширпотреб — правильніше: ширвжиток «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Ширпотреб — Ширвжиток Неправильно-правильно
  3. ширпотреб — рос. ширпотреб 1. Найпростіші, звичайні товари широкого вжитку. 2. Характеристика товару масового попиту і невисокої якості. Eкономічна енциклопедія