шиятий

ШИЯ́ТИЙ, а, е, діал.

Який має довгу шию (див. ши́я 2).

За зовнішьою ознакою глечики бувають різні, а тому вживаються назви, які підкреслюють їхню форму: шиятий глечик, тобто з довгою шиєю (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me