шиятий
ШИЯ́ТИЙ, а, е, діал.
Який має довгу шию (див. ши́я 2).
За зовнішьою ознакою глечики бувають різні, а тому вживаються назви, які підкреслюють їхню форму: шиятий глечик, тобто з довгою шиєю (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me