шиїт

ШИЇ́Т, а, ч.

Мусульманин – послідовник шиїзму.

Бовейгіди самі були шиїтами, а держали під своєю повною властю навіть голову всіх правовірних сунітів, самого багдадського халіфа (А. Кримський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шиїт — шиї́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. шиїт — -а, ч. Мусульманин – послідовник шиїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шиїт — ШИЇ́Т, а, ч. Мусульманин — послідовник шиїзму. Бовейгіди самі були шиїтами, а держали під своєю повною властю навіть голову всіх правовірних сунітів, самого багдадського халіфа (Крим., Вибр., 1965, 140). Словник української мови в 11 томах