шиїт
ШИЇ́Т, а, ч.
Мусульманин – послідовник шиїзму.
Бовейгіди самі були шиїтами, а держали під своєю повною властю навіть голову всіх правовірних сунітів, самого багдадського халіфа (А. Кримський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шиїт — шиї́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- шиїт — -а, ч. Мусульманин – послідовник шиїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шиїт — ШИЇ́Т, а, ч. Мусульманин — послідовник шиїзму. Бовейгіди самі були шиїтами, а держали під своєю повною властю навіть голову всіх правовірних сунітів, самого багдадського халіфа (Крим., Вибр., 1965, 140). Словник української мови в 11 томах