шкапійка

ШКАПІ́ЙКА, и, ж., розм.

Те саме, що шкапи́нка.

Селяни, поприїздивши на обивательських шкапійках (дехто привіз разом і подушне), розташувались коло будинку, нарівно од панських карет (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкапійка — див. кінь Словник синонімів Вусика
  2. шкапійка — шкапі́йка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. шкапійка — -и, ж., розм. Те саме, що шкапинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкапійка — ШКАПІ́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що шкапи́нка. Селяни, поприїздивши на обивательських шкапійках (дехто привіз разом і подушне), розташувались коло будинку, нарівно од панських карет (Мирний, II, 1954, 2(і9). Словник української мови в 11 томах
  5. шкапійка — Шкапійка, -ки ж. = шкапина. Мир. ХРВ. 372. Завів Лейба й пару шкапійок. Мир. ХРВ. 101. Словник української мови Грінченка