шкапійка
ШКАПІ́ЙКА, и, ж., розм.
Те саме, що шкапи́нка.
Селяни, поприїздивши на обивательських шкапійках (дехто привіз разом і подушне), розташувались коло будинку, нарівно од панських карет (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкапійка — див. кінь Словник синонімів Вусика
- шкапійка — шкапі́йка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- шкапійка — -и, ж., розм. Те саме, що шкапинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкапійка — ШКАПІ́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що шкапи́нка. Селяни, поприїздивши на обивательських шкапійках (дехто привіз разом і подушне), розташувались коло будинку, нарівно од панських карет (Мирний, II, 1954, 2(і9). Словник української мови в 11 томах
- шкапійка — Шкапійка, -ки ж. = шкапина. Мир. ХРВ. 372. Завів Лейба й пару шкапійок. Мир. ХРВ. 101. Словник української мови Грінченка