шкаралупний
ШКАРАЛУ́ПНИЙ, а, е.
Прикм. до шкаралу́па.
Книжність стала самодостатньою, шкаралупною і не слугувала ані національній ідеї, ані боронила певні естетичні засади нового мистецтва (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me