шкаралупний

ШКАРАЛУ́ПНИЙ, а, е.

Прикм. до шкаралу́па.

Книжність стала самодостатньою, шкаралупною і не слугувала ані національній ідеї, ані боронила певні естетичні засади нового мистецтва (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me