шкварений
ШКВА́РЕНИЙ, а, е, у знач. ім.
Те саме, що сма́жений 2.
– Ну, батько, мати – звісно, як у нас гостей пришановують – і жареним і шквареним пригощати заходилися, розпитують хто я та як тут опинилася, жаліють, хвалять, що втекла (Григір Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me