шкварня
ШКВАРНЯ́, і, ж., діал.
Шкварчання.
Ну, я що .. Постягав тих святих [ікон], виніс у двірт та як запалив, то така шкварня пішла. Полопались усім святим геть чисто лиця, тільки цинк згорів (з переказу).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкварня — шкварня́ іменник жіночого роду шкварки Орфографічний словник української мови