1. Словник української мови у 20 томах

шкитавий

ШКИ́ТАВИЙ, а, е, розм.

Той, хто не має постійного помешкання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкитавий — -а, -е, зах. Бурлацький, бродяжий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шкитавий — Шкитавий, -а, -е Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства. Вх. Зн. 82. Словник української мови Грінченка