шкло
ШКЛО, а, с., розм.
Те саме, що скло.
Кипарис, що росте збоку мого вікна, нахилявся так, що закривав середні шибки вікна і стукотів так по шклі, що я ждала тії [тієї] хвилини, коли вікно з гуком упаде (Леся Українка);
Стіл поваливсь, шкло забряжчало на долівці (П. Куліш);
Що тут робить вигнанцеві-поету? Невже хилитися, як схочеться фортуні, І слухать шепоти нестрогої красуні Чи брязк розбитого об стінку корчми шкла..? (М. Бажан).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Шкло — Шкло прізвище населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- шкло — див. СКЛО. Словник синонімів Караванського
- шкло — (вікна) шиба, шибка, див. скло Словник чужослів Павло Штепа
- шкло — шкло скло (м, ср, ст) ◊ ти не зі шкла ти не прозорий, не заступай, відійди (м, ср, ст)||твій тато на шклозаводі не працював Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шкло — -а, с., діал. Те саме, що скло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкло — Шкло, треба скло Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шкло — ШКЛО, а, с., розм. Те саме, що скло. Кипарис, що росте збоку мого вікна, нахилявся так, що закривав середні шибки вікна і стукотів так по шклі, що я ждала тії хвилини, коли вікно з гуком упаде (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- шкло — Шкло, -ла с. = скло. Шкло як роблять, до розпалюють тим огнем, шо од блискавиці загориться. Чуб. І. 93. ум. шке́льце. Словник української мови Грінченка