шкодування

ШКОДУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. шкодува́ти.

Через тиждень аудиторія була напівповна, а ще через тиждень була вже тільки четверта часть... Професор сердився, .. він жалівся декану, що не ходять на лекції, і декан з усмішкою шкодування обіщавсь йому нап'ясти слухачок .. Не помоглось (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкодування — шкодува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. шкодування — -я, с., рідко. Дія за знач. шкодувати. Великий тлумачний словник сучасної мови