шкодіння

ШКОДІ́ННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. шкоді́ти.

Гордій був певний, що мало не вся громада складалася з охочих до шкодіння людей (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкодіння — шкоді́ння іменник середнього роду жаління діал. Орфографічний словник української мови
  2. шкодіння — -я, с., діал. Дія за знач. шкодіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шкодіння — ШКОДІ́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шкоді́ти. Гордій був певний, що мало не вся громада складалася з охочих до шкодіння людей (Гр., II, 1963, 134). Словник української мови в 11 томах