школярець
ШКОЛЯРЕ́ЦЬ, рця́, ч.
Те саме, що школя́рик.
Прадід йшов і співав гайдамацької пісні про школяра – “ аж ось іде школярець польської натури, на йом [нім] штани-шаровари свинячої шкури”, а Данилко брів, спостерігаючи, як неймовірно росли на небі білі вишневі дерева, аж перехилялися по цей бік (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me