шкрегати

ШКРЕ́ГАТИ, аю, аєш, недок., що, розм.

Те саме, що шкря́бати 1.

Дзвінко шкрегають кігті – промерзлий стовп дзвенить, як залізний, – комсомолець з Червоного цвіту відстебнувся від траверзи і спускається донизу (О. Кундзич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me