шкрепіток
ШКРЕПІ́ТОК, тка́, ч., (мн. шкрепітки́, ів.), діал.
Шматок (у 1, 3 знач.).
А тот чоловік каже: Но преді, та бо я єк можу єго [Довуша] стратити, коли він би мене вбив на шкрепітки (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me