шкрепіток

ШКРЕПІ́ТОК, тка́, ч., (мн. шкрепітки́, ів.), діал.

Шматок (у 1, 3 знач.).

А тот чоловік каже: Но преді, та бо я єк можу єго [Довуша] стратити, коли він би мене вбив на шкрепітки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me