шкрибель

ШКРИ́БЕЛЬ, бля, ч., діал.

Спеціальний ніж для стругання дерева.

Крім інструментів, якими створюють самі дерев'яні вироби (ручні пилки, ножики, різних профілів і розмірів стругальні ножі – струги, шкриблі, стамески, циркулі тощо), майстри користуються також спеціальними металевими інструментами для випалювання (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me