1. Словник української мови у 20 томах

шкряб

ШКРЯБ, ШКРЯБ-ШКРЯ́Б, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. шкря́бати 1.

– Піп був власне у покою: В пообідньому настрою. Люльку ходячи курив. У вікно я [Лис] заглядаю. Лапою шкряб-шкряб, благаю, Щоб вікно він створив [відчинив] (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкряб — див. шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шкряб — ШКРЯБ, ШКРЯБ-ШКРЯБ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шкря́бати 1. — Піп був власне у покою: В пообідньому настрою. Люльку ходячи курив. У вікно я [Лис] заглядаю. Лапою шкряб-шкряб, благаю, Щоб вікно він створив [відчинив] (Фр., XII, 1953, 32). Словник української мови в 11 томах