1. Словник української мови у 20 томах

шкуряний

ШКУРЯНИ́Й, а́, е́, заст.

Вигот. із шкури (у 2 знач.).

Голений хурман в широкій бурці, в шкуряному картузі взяв з рук моїх чемодан (М. Коцюбинський);

Підперізувались вони шкуряним поясом (О. Стороженко);

Гей, а хто перевезе мене Через море піннобуряне?.. Хто напне вітрило шкуряне? (Микола Чернявський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкуряний — Шкіряний Словник чужослів Павло Штепа
  2. шкуряний — -а, -е, заст. Вигот. із шкури (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шкуряний — Шкіряни́й = шкуряни́й шкуряни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шкуряний — ШКУРЯНИ́Й, а́, е́, заст. Вигот. із шкури (у 2 знач.). Голений хурман в широкій бурці, в шкуряному картузі взяв з рук моїх чемодан (Коцюб., II, 1955, 244); Підперізувались вони шкуряним поясом (Стор. Словник української мови в 11 томах
  5. шкуряний — Шкуряни́й, -а́, -е́ = шкуратяний. Гарапник шкуряний, плетений. ЕЗ. V. 40. То ще тоді діялося, як шкуряні гроші на світі були. Ном. № 6855. Словник української мови Грінченка