шкурятяник

ШКУРЯТЯНИ́К, а́, ч.

Мішок, виготовлений зі шкіри.

Міх йому з гарним вином у запас положила богиня, Другий з водою міх величезний, із їжею – третій шкурятяник, а в ньому ще й ласощів різних багато (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me