шкурятяник
ШКУРЯТЯНИ́К, а́, ч.
Мішок, виготовлений зі шкіри.
Міх йому з гарним вином у запас положила богиня, Другий з водою міх величезний, із їжею – третій шкурятяник, а в ньому ще й ласощів різних багато (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me