1. Словник української мови у 20 томах

шків

ШКІВ, а, ч., техн.

Колесо для пасової або канатної передачі руху.

На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шківа двигуна (з наук. літ.);

Щоб регулювати число обертів оброблюваних деталей, застосували ступінчастий шків (з наук.-попул. літ.);

– Сьогодні мій верстат закапризував зранку, – скаржилась вона майстрові, – двічі ремінь скидав зі шківа (О. Донченко);

За розпечене залізо ніяк було взятися – окручували цепами, витягали прикидані цеглою шкиви, поршні (К. Гордієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шків — див. КОЛЕСО Словник синонімів Караванського
  2. шків — Крутичка Словник чужослів Павло Штепа
  3. шків — шків іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шків — -а, ч., тех. Колесо для пасової або канатної передачі руху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шків — (голл. schijf) колесо або коліщатко, до ободу яких прилягає приводний канат або пас. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. шків — КО́ЛЕСО (коло, що обертається на осі й надає руху засобам пересування; деталь машини, механізму тощо у вигляді кола); КОЛІЩА́ (невеликих розмірів); КО́ЛО (деталь механізму); ШКІВ (для пасової або канатної передачі руху); МАХОВИ́К (махове коло). Словник синонімів української мови
  7. шків — Шків, -ва; шкі́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шків — ШКІВ, а, ч., техн. Колесо для пасової або канатної передачі руху. На лівому кінці вала барабана насаджено шків, який приводиться в рух пасом від шківа двигуна (Зерн. Словник української мови в 11 томах