шлаковик

ШЛАКОВИ́К, а́, ч., мет.

Спеціальна камера в нижній частині мартенівської печі, де під час плавлення руди збираються пил і дрібні частинки шлаку.

На багатьох заводах проводять роботи з механізації таких трудомістких операцій, як чищення і мащення виливниць, чищення шлаковиків, завантаження руди й вапняку до мульд (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлаковик — шлакови́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шлаковик — -а, ч., мет. Спеціальна камера в нижній частині мартенівської печі, де під час плавлення руди збираються пил і дрібні частинки шлаку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шлаковик — ШЛАКОВИ́К, а́, ч., мет. Спеціальна камера в нижній частині мартенівської печі, де під час плавлення руди збираються пил і дрібні частинки шлаку. Словник української мови в 11 томах