шлия

ШЛИЯ́, ї́, ж., розм.

Те саме, що шлея́.

[Людський відпоручник:] – .. Він [чоловік] придумав для вола ярмо, щоб не зчіпляти посторомки йому на роги, і для Коня хомут, щоб шнурі, ані шлиї не душили його в груди (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлия — Шлия, шлиї ж. = шлея. Kolb. І. 65. Словник української мови Грінченка