шльондати

ШЛЬО́НДАТИ, недок., прост.

Швендяти, вештатися.

Сонька сплеснула руками: – То ж люди, а то ми. Люди знаєш як дістають? День робить, а десять спекулянчить. Може, і мене поженеш туди? Як по-твоєму: і я буду шльондати по вагонах (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me