шльондати
ШЛЬО́НДАТИ, недок., прост.
Швендяти, вештатися.
Сонька сплеснула руками: – То ж люди, а то ми. Люди знаєш як дістають? День робить, а десять спекулянчить. Може, і мене поженеш туди? Як по-твоєму: і я буду шльондати по вагонах (М. Хвильовий).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me