шлюбування
ШЛЮБУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. шлюбува́ти 2.
Людина сильна не у своїй войовничості, а у своїй любові, у своєму шлюбуванні з землею, водою, небесним вогнем. Тільки тоді вона не лише природна, а й моральна (Б. Харчук);
День шлюбування;
Шлюбування молодят.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шлюбування — Дія за знач. шлюбувати й шлюбуватися; Вінчання Словник церковно-обрядової термінології
- шлюбування — -я, с., діал. Дія за знач. шлюбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови